Спалювання стерні у Новоукрвїнському р-н Кіровоградській обл., Україна
3а результатами обробки космічного знімка з КА "Landsat-8" за17.10.2015 р., було виявлено2 пожежі:
Вирізка А: Спалювання стерні (1 км. пд.-зх. н.п. Іванівці).
Вирізка Б: Спалювання стерні (1 км. пд.-зх. н.п. Трудолюбівка).
Для збільшення зображення клікніть по зображенню
Спалювання соломи призводить до такої екологічної шкоди як руйнування верхнього ґрунтового покриву. По-перше, згорають напіврозкладені органічні рештки, перетворюючись на золу. По-друге, за температури вище 110 0С згорає родючий шар ґрунту і найважливіший його показник – гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях (табл. 1). При цьому відбувається безповоротна втрата органічних вуглецю і азоту. Таблиця 1
Втрати гумусу при спалюванні різних кількостей
стерні та соломи залежно від його вмісту в ґрунті, кг/га
Маса згорілої соломи, т/га
Вміст гумусу в ґрунті, %
1
2
3
4
5
6
7
8
1
100
200
300
400
500
600
700
800
2
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
3
300
600
900
1200
1500
1800
2100
2400
4
400
800
1200
1600
2000
2400
2800
3200
5
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
По-третє, гинуть корисні мікроорганізми, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інші живі організми ґрунту, які відіграють важливу роль в утворенні органічної речовини, у формуванні структури ґрунту. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для виникнення пожежі на сусідніх незбираних полях, лісосмугах, лісах.
Спалювання поживно-кореневих залишків є злочином, боротьба з яким – штраф (визначення розміру коштів, які необхідні для ліквідації від цієї шкоди і повернення ґрунту у вихідний стан).
Булигіном С.Ю. та Тимченко Д.О. сформульовано статті збитків, які завдає їх спалювання землекористуванню і довкіллю:
стаття 1 – знищення і переродження (трансформація) органічної речовини грунту під впливом високих температур;
стаття 2 – посилення ерозійної і дефляційної небезпеки;
стаття 3 – знищення стерневих залишків як органічного добрива і джерела відновлення органічних речовин грунту
стаття 4 – знищення природної фауни грунту і грунтової мікробіологічної фауни;
стаття 5 – забруднення повітряного басейну продуктами спалювання стерні та соломи і витрачання кисню.
Виникнення пожеж можливо спрогнозувати за допомогою прогностичних метеоданих (визначення коефіцієнта пожежонебезпечності), а також за допомогою даних ДЗЗ виявити пожежу чи оцінити її наслідки (рис. 1).
Рисунок 1 - Виявлення та оцінка наслідків пожежі на землях с/г призначення
Солома містить лише 15% води і на 85% складається з органічної речовини.
При заорюванні соломи формуються агрономічно цінні властивості ґрунту: структура, водопроникність , вологоємність, підвищується вміст гумусу.
